Що, як ресурс — це не щось поза нами, а ми самі? І не треба шукати силу вдалині, бо вона — в диханні, жесті, улюбленому ритуалі. Магістерка психології, арткоучка і тренерка з профілактики вигорання Олена Нестерова точно знає, як витягнути себе з емоційного болота — бо сама пройшла цей шлях. Її підходи — не просто теорія, а особисто прожиті практики: «Зірка ресурсів», «Квітка підтримки», «Мій ресурсний сад». У кожній — не лише психологічна глибина, а й трішки магії — тієї, що народжується, коли жінка нарешті звертає увагу на себе. У новому просторі «Місця надії України» вона не лише надихала інших, а й нагадала: внутрішній дім сили — завжди з нами. Варто тільки постукати
— Пані Олено, емоційне вигорання — як гасло останніх років. Але де саме шукати ті ресурси, що дають сили жити далі?
— У моїх практиках я завжди починаю з того, щоб не просто «шукати ресурси», а згадувати, що ми ними вже володіємо.
Зірка ресурсів
Ресурс — це не лише матеріальне чи практичне. Це і відчуття гідності, і здатність сміятися, і пам’ять про силу, яку ми проявили у складній ситуації. Я використовую поняття «зірки ресурсів», де є тіло, серце, розум, соціум і всесвіт. Ці п’ять променів — як опори. І навіть якщо один тьмяніє, інші можуть «підсвітити» його. Наприклад, тілесні практики — дихання, рух, йога — це «вхід» до рівноваги. Емоційні — музика, творчість, стрибки на батуті. Когнітивні — нові ідеї, навчання, читання. Усіх їх треба міксувати — не бути «одноопорною конструкцією».
Квітка підтримки
Дуже люблю творчу вправу, де потрібно намалювати «Квітку підтримки». У центрі — коло з написом «Я». А навколо — пелюстки, на яких кожна людина, подія, місце чи річ, яка вас підтримує. Це можуть бути як реальні люди — подруга, мама, спільнота, — так і речі: свій улюблений ритуал, молитва, навіть теплий чай. Це глибше, ніж здається. Людина раптом усвідомлює, що в неї вже є багато опори — тільки вона цього не помічала.
Мій ресурсний сад
А ще є вправа-сад. Намалюйте простий символічний сад: дерева — це ваші знання, навички, внутрішня сила. Квіти — досвід, який надихає. А вода — джерело енергії. Коли ми дивимось на цей малюнок, ми бачимо, що деякі дерева ростуть сухими — значить, треба їх «полити»: дати собі відпочинок, більше емоцій чи сенсу. Це про внутрішній еко-світ, який не менш реальний, ніж фізичний.
Вправи тіла й духу
У роботі я також використовую прості, але сильні практики: згадати ситуацію, яка викликала сміх — і відчути це тілом. Повернутись думкою до події, в якій ви здивували себе власною витримкою. Або заплющити очі й відчути зв’язок із чимось більшим — природою, всесвітом. Бо наше тіло пам’ятає. Варто лише послухати.
Олена Нестерова — одна з експерток долучених до проєкту «Місце надії України» — ініціативи, що допомагає жінкам і дівчатам, які постраждали від війни, знайти роботу, стабілізувати душевний стан і повернути собі віру в життя. Цей проєкт втілюємо спільно з Асоціація «Ягідництво України» у партнерстві з Інноваційне фермерство та кооперація, БФ «Світ Жінок», за підтримки ООН Жінки в Україні та Women’s Peace & Humanitarian Fund
Матеріали оформлено: Орися Григоренко
